.jpg)
Більшість центрів обробки даних (ЦОД) є масштабними комплексами, що включають цілий ряд інженерних систем і підсистем, розвинену інфраструктуру, сучасні ІТ-компоненти з підвищеними вимогами до умов функціонування, захисту та обслуговування.
Тільки постійний моніторинг і контроль роботи ЦОД в режимі реального часу дозволяє досягти оптимального рівня продуктивності серверів і високої якості наданих ресурсів. Досягти потрібного рівня оперативності обслуговування і ефективно підтримувати стабільну роботу ЦОД можна за допомогою сучасної автоматичної системи диспетчеризаціі.
Передумови для впровадження диспетчеризації ЦОД
Диспетчеризація ЦОД – це забезпечення оперативного централізованого контролю і дистанційного керівництва центром, через канали зв'язку і засоби передачі даних.
Головні цілі впровадження системи:
- стабільність роботи;
- контроль параметрів;
- безпечні умови для обладнання;
- захист від несанкціонованих дій.
Диспетчеризація має і фінансові переваги. Автоматичний централізований контроль є гарантією своєчасної реакції на перевищення навантажень, аварійні та надзвичайні ситуації. Відповідно, дозволяє економити кошти на оплату обслуговуючого персоналу, а також на ремонтні та інші роботи, заміну обладнання.
Як працює диспетчеризація ЦОД?
Функціонал диспетчеризації центрів обробки даних відповідає за виконання широкого ряду завдань: моніторинг, контроль управління ІТ-інфраструктурою та інженерними системами.
Інфраструктурний блок містить компоненти, що забезпечують обробку, зберігання і захист даних: сервери, комутаційне і контрольне обладнання, мережеві пристрої, засоби зберігання даних, канали їх передачі, ПО, бази даних, кабельні лінії, інше.
Необхідність посиленого контролю і моніторингу цього технічного блоку очевидна, так як в нього входить вкрай чутливе високотехнологічне обладнання, схильне до впливу багатьох негативних чинників.
Однак не менш важливим є також постійний контроль обладнання, що відповідає за життєзабезпечення центру, до нього належать: резервне електроживлення, механізми захисту від електроперегрузок і аварій, вентиляція, кондиціонування, заземлення, опалення, детекція затоплення і протипожежний захист, а також захист від несанкціонованого проникнення сторонніх осіб (відеоспостереження, охоронно-пожежна сигналізація, СКУД, аварійне сповіщення, пожежогасіння та інше).
Список завдань які вирішує диспетчеризація ЦОД:
- збір, аналіз і зберігання (на спеціальному сервері) даних про стан і параметри роботи інженерних систем;
- відображення в режимі онлайн реального стану інфраструктури в візуально доступній формі (мнемосхеми, графіки, таблиці);
- оперативне оповіщення операторів (диспетчерів) про виникнення критичних, передаварійних ситуацій, перевантажень, аварій;
- дистанційне керування з центрального операторського пункту;
- облік витрат енергетичних і інших ресурсів;
- оптимізація роботи ЦОД в різних режимах, в тому числі – критичних і аварійних;
- ведення баз технічної, статистичної, економічної інформації;
- створення звітності про оперативний стан систем і його динаміку впродовж певного звітного періоду, про значення регульованих параметрів і використання ресурсів;
- дистанційне оповіщення відповідальних осіб і менеджменту про зміни в роботі систем, аварійних ситуаціях, критичному стані окремих компонентів, прийняті рішення та дії щодо оптимізації роботи ЦОД (шляхом розсилки листів на електронну пошту, sms-повідомлень).
Таким чином, диспетчеризація і автоматизація контролю центрів обробки даних, це не тільки правильне, але і необхідне рішення, якщо довірити його профільним фахівцям. Вони зможуть правильно і вчасно зробити систему диспетчеризації ЦОД «під ключ».
