На сьогоднішній час, у зв'язку з інтенсивним розвитком цифрових технологій, все більшої актуальності набувають бездротові мережі передачі даних – WI-FI та Bluetooth. Засновані вони на передачі цифрових даних по радіоканалу.
Коли говорять про бездротові системах, як правило, мають на увазі технології WI-FI (від англійського «Wireless Fidelity» – висока точність бездротової передачі даних). Це сучасна технологія бездротового з'єднання ПК у локальну мережу й підключення їх до Internet.
Зі збільшенням кількості мобільних користувачів мережі з'явилася необхідність в обміні інформацією та в оперативному отриманні даних ними. Тому відбувається інтенсивне виникнення технологій бездротового зв'язку.
Бездротові WLAN-сети (Wireless Local Area Network) рекомендуються в тих місцях, де установка кабельної мережі неможлива або недоцільна. Особливо вони ефективні в компаніях, де персонал активно переміщається протягом протягом робочого дня по певній території підприємства. Це можуть бути: офіси продажів, установи охорони здоров'я, агентства, великі склади та інше.
Склад бездротових мереж WI-FI
Для створення бездротової мережі використовуються WI-FI-адаптери та точки доступу до мережі.
Адаптер – це пристрій, що підключається через слоти розширення PCI або PCMCI у ПК. Воно відіграє ту ж роль, що й мережева карта при підключенні до кабельної мережі звичайного комп'ютера. WI-FI адаптерами обладнано усі сучасні ноутбуки (нетбуки), а також кишенькові персональні комп'ютери (КПК), що дає можливість підключати їх до бездротових систем.
Точка доступу – це самостійний модуль з мікрокомп'ютером, вбудованим у нього та приймально-передавальним пристроєм. Через неї відбувається взаємодія й обмін даними між WI-FI адаптерами та зв'язок з дротяними ділянками мережі. Тобто точки доступу грають роль комутаторів. Крім того точка доступу може підключатися до локальної кабельної мережі, завдяки мережевому інтерфейсу, через який її можна, також налаштовувати, підключивши до ПК.
Огляд та порівняння технології WI-FI та Bluetooth
Існує ще один вид систем бездротової передачі даних – це технологія Bluetooth. Вона дозволяє з'єднувати один із одним практично будь-які пристрої: ноутбуки, мобільні телефони, цифрові фотоапарати, принтери, та навіть таку побутову техніку, як кондиціонери, мікрохвильові печі, пральні машини. Словом, будь-яку техніку, куди можна вставити високочастотну мікросхему Bluetooth.
Багато людей думають, що WI-FI та Bluetooth – це назви одного стандарту бездротового зв'язку та на цьому власне все. Насправді – це помилка. Між ними існує велика різниця.
Bluetooth-пристрої мають більш низьку швидкість передачі інформації, ніж WI-FI: Bluetooth – до 0.8 Мбіт/с таWI-FI-до 108 Мбіт/с. У стандартах зв'язку між цими технологіями теж істотна різниця. WI-FI пристрої працюють за стандартами зв'язку 802.11 b, g, n, а Bluetooth пристрою – за власними стандартами Bluetooth версій 1.0 та 2.0. Крім того, радіус дії WI-FI мереж у зоні прямої видимості близько 300 метрів, а радіус дії пристроїв Bluetooth всього 30 метрів. Правда, сучасні розробки дозволили збільшити радіус дії до 100м.
Ну, і найбільш важливим критерієм на користь WI-FI є той факт, що з технологією Bluetooth можна створити лише тимчасову мережу між двома пристроями, а при використанні WI-FI – стабільну мережу з великою кількістю абонентів. Тому бездротові системи передачі даних на основі технології WI-FI, на даний момент більш пріоритетні.
