Cам термін інформаційна система (ІС) відомо давно. У цій статьі ми пробуемо роз'яснити, які бувають види інформаційних систем в загальних рисах. Для початку конкретизуємо значення самого терміну. Інформаційна система являє собою комплекс програмного, обчислювально-технічного та організаційного забезпечення, а також обслуговуючого персоналу, призначений для забезпечення користувачів необхідною інформацією в конкретній галузі діяльності.
Інформаційні системи на підприємстві класифікуються за низкою критеріїв. Рамки цієї статті не дозволяють детально розглянути кожен клас окремо, але можна зупинитися на деяких з них, щоб скласти уявлення про види ІВ. Класифікація інформаційних систем підприємств може розділяти їх з архітектури, ступеня автоматизації, сфері застосування, охопленням завдань, характеру обробки даних. Загалом, вся ця класифікація досить умовна.
Підсистеми ІС
Найчастіше ІС ділять на дві підсистеми: забезпечує та функціональну. Перша, включає в себе такі складові, як: апаратне забезпечення, що проводить обробку та передачу даних; саме інформаційне забезпечення (у нього включені різноманітні довідники, класифікатори та інші засоби формалізації даних); методологія вирішення функціональних завдань (математичне забезпечення). Друга підсистема складається з комплексу розв'язуваних завдань, сформованого за ознаками спільності мети на підприємстві.
Розрізняють такі три види інформаційних систем на різних рівнях:
- планові – створюються на адміністративній сходинці управління, для прийняття рішень, що мають тривалий термін дії. Це може бути впровадження та оптимізація ланок ланцюга логістики; складання планів виробництва; розподіл резервів; управління матеріалами тощо;
- диспетчерські – створюються на сходинці адміністрування цехом або складом для скоординованої роботи персоналу, планування дій на ближню та віддалену перспективу, управління внутрішньоцеховим транспортом, облік, відбір і комплектування вантажів за замовленням, управління складськими та виробничими запасами;
- виконавчі – потрібні на сходинці оперативного управління для виконання щоденних завдань в режимі реального часу, а саме: оперативне управління допоміжним обслуговуванням основного виробництва, управління пересуваннями і переміщеннями тощо.
В ідеальному випадку в рамках окремого підприємства повинна бути задіяна єдина корпоративна ІС, здатна задовольнити інформаційні вимоги всіх працівників та підрозділів. Насправді ж, створення такої всеохоплюючої системи, на жаль, неможливо. На підприємствах зазвичай задіяно декілька різних ІС, які можуть вирішувати лише розрізнені групи завдань. При цьому частина їх буває вирішувана одночасно декількома системами, а деякі завдання взагалі не автоматизовані.
