Диспетчеризацією називається автоматизоване збирання, обробка та надання даних, потрібних користувачем. Диспетчеризація виробництва давно вже стала невід'ємною частиною технологічних процесів на підприємстві. Отримані дані використовуються для управління виробничими процесами, як в ручному, так і в автоматичному режимі.
Кожен керівник розуміє – чим краще автоматизований бізнес-процес, тим менше витрат на виробництво та більше захист, від впливу людського фактора.
Є два головні способи впровадження диспетчеризації:
- створення власної диспетчерської мережі;
- придбання диспетчерських послуг у організацій провайдерів.
Головна мета – обрати систему диспетчеризації, яка найкращим чином підходить для вашого виробництва.
Витрати підприємства при організації диспетчерського мережі складаються з наступних статей:
- закупівля обладнання та ПЗ для АСУТП;
- закупівля обладнання для диспетчерської мережі – прилади віддаленого доступу, такі, як модеми та роутери;
- закупівля кінцевого обладнання – сервери, ПК користувачів;
- вартість внутрішнього каналу зв'язку, а при необхідності та зовнішнього, наприклад: Інтернету;
- витрати на використання апаратних комплексів АСУТП та експлуатацію диспетчерських мереж;
- оплата праці обслуговуючого висококваліфікованого персоналу.
Крім перерахованих вище прямих економічних витрат, введення в експлуатацію системи диспетчеризації, навчання висококваліфікованого персоналу також потребують додаткових фінансових витратах. Тому, в основному тільки великі підприємства, що володіють достатніми економічними ресурсами, розвиненими встановленими мережами та навченими працівниками можуть собі дозволити мати власну диспетчерську мережу.
Підприємства-провайдери
Якщо ж у компанії є в наявності тільки апаратно-програмні комплекси АСУТП, а працювати потрібно вже зараз, то найбільш доцільним рішенням буде використовувати послуги спеціалізованих провайдерських компаній. Витрати на обслуговування АСУТП та виробничих диспетчерських систем складають від 10 до 20% від їх вартості на рік, та скорочення цих витрат особливо актуально.
При придбанні диспетчерських послуг у спеціалізованих компаній клієнт позбавлений від великих витрат, пов'язаних з організаціею системи диспетчеризації виробництва. Одночасно він отримує цілий ряд переваг.
Кваліфіковані підприємства-провайдери гарантують достовірність отримуваних даних, гарантують надійність роботи та забезпечують великий період часу збереження архівних даних. Крім цього, завдяки зниженню витрат на введення системи виробничої диспетчеризації та придбання необхідного обладнання, проект дуже швидко окупається.
Наостанок, хотілося б відзначити, що ринок диспетчерських систем в Україні, що надаються у вигляді послуг, поки ще не сформований. Але у зв'язку з нагальною потребою у швидкій та економічно вигідною постачання диспетчерських послуг у виробництві очікується справжній бум у появі цих компаній.
