Охорона периметра будь-якого об'єкта – комплексна задача, яку можна вирішити тільки шляхом ретельного планування та оцінки всіх факторів, які можуть впливати на безпеку об'єкта, доцільність впровадження тих чи інших рішень.
Повноцінна охорона об'єкта складається з трьох рубежів, причому, охорона периметра є найпершим, який стоїть на шляху зловмисників і багато в чому визначає їх подальші наміри, напрямок пересування, методи і інструменти проникнення, і в цілому оцінку доцільності вторгнення.
В першу чергу вибір способу охорони периметра залежить від типу, масштабів об'єкта і його території, топографії та конфігурації ділянок, особливостей зонування, рельєфу місцевості, наявності природних перешкод, інфраструктури, особливостей навколишнього середовища, погодних та кліматичних умов, що превалюють в даному регіоні в різний час року.
Система охорони периметра: що варто знати?
Як правило, 100% ефективності неможливо домогтися ні від одного з цих рішень, якщо застосовувати їх поодинці. Особливо на великих об'єктах і територіях. Кожна система охорони, реєстрації проникнення на територію і детекції наближення порушника має свої технологічні слабкості. Варто також врахувати, що правопорушники теж ретельно вивчають новинки сучасної охоронної техніки і миттєво реагують на них «винаходом» методів, як обійти ту чи іншу систему.
У систему охорони периметра можуть входити:
- інженерно-будівельні загороджувальні споруди різного масштабу і виду (паркани, ворота, огорожі, хвіртки, шлагбауми, турнікети);
- системи контролю та управління доступом, керуючі автоматичними воротами і шлагбаумами (відеодомофони, зчитувачі ідентифікаційних карт, кнопки відкриття, інше);
- спеціалізовані системи охорони на базі датчиків, що реагують на переміщення об'єкта, в яких використовуються різні технології (інфрачервоні, ємнісні, радіопроменеві і радіохвильові, вібраційні);
- система відеоспостереження.
Проте, багато власників комерційної або житлової нерухомості в гонитві за низькою ціною нехтують комплексними рішеннями, вибираючи щось одне. Причому частіше вибір зупиняють саме на відеокамерах під приводом, що «відеозапис допоможе розпізнати порушника».
Давайте перевіримо, чи дійсно «класична» система відеоспостереження може бути ефективна сама по собі.
Система відеоспостереження: за що доведеться заплатити?
Насправді, базова комплектація системи відеоспостереження включає в себе кілька видів обладнання і ПЗ, кожен з яких – це широкий ряд моделей, стандартів, версій і можливостей:
- відеокамери;
- відеореєстратор;
- кабельні лінії і бездротові канали зв'язку;
- ПО для настройки системи, управління відеокамерами та обробки відео;
- відеосервер або додатки для хмарного зберігання даних;
- центральний пульт спостереження з монітором і управлінським функціоналом системи охорони.
Те, що підходить для спостереження за паркуванням, не підійде для охорони режимних об'єктів або приміщень для зберігання матеріальних цінностей з високим ступенем ризику злому, атаки грабіжників або іншої НП.
Зокрема, «стаціонарні» відеокамери простої конструкції з низькою якістю зображення ніяк не допоможуть розрізнити обличчя порушника або номерний знак, особливо в умовах слабкої видимості або в поганих погодних умовах.
Якщо при виборі зовнішніх камер не врахований допустимий температурний режим навколишнього середовища, то взимку, при сильному зниженні температури, вони просто перестануть працювати. І це ми ще не торкнулися інших негативних факторів, які діють на відкритому повітрі: сильний вітер, обмерзання, опади, вологість, дії вандалів. Необхідно підбирати пристрої, які максимально захищені від зовнішнього впливу. А вони коштують грошей.
Для того, щоб система зі стаціонарними камерами виконувала завдання попередження вторгнення, необхідний пост цілодобового операторського спостереження з центральним пультом. Інакше максимум, чого можна домогтися від камер – це констатація постфактум, що в такий-то час у такому-то місці периметр був порушений зловмисниками. У операторів свої «слабкості» – горезвісний людський фактор, затримки в ухваленні рішення, стомлюваність, ослаблення уваги, відволікання на сторонні питання.
Як правило, навіть велика кількість відеокамер не здатна повністю покрити всю територію – залишаються «сліпі зони», якими порушники можуть легко скористатися.
Також відеореєстратори мають свої «слабкості»: недорогі пристрої з малою ємністю обмежують можливість масштабування системи (більше певної кількості камер до них не підключиш).
Висновки
Існують прогресивні IP-системи відеоспостереження, в які можна інтегрувати різну кількість сучасних камер з поворотними механізмами, що працюють в заданому режимі і за певним сценарієм.
Програмне оснащення і великий управлінський функціонал дозволяють налаштувати відеокамери на розпізнавання об'єктів певного типу, автоматичне фокусування, наближення і відеозахват цих об'єктів.
Після визначення загрози, контрольний пристрій подає команду в систему сигналізації, а також на відправку повідомлень власнику території або на пульт охоронного агентства.
Такі системи дійсно дуже функціональні, ефективні і практичні. Але ... коштують набагато дорожче, ніж система охорони з датчиками руху.
Навіть найдешевша система з датчиками руху забезпечить оперативне реагування, так як за своєю суттю призначена не для спостереження, а для реагування на загрозу вторгнення в певному місці.
За допомогою системи охорони периметра на основі датчиків руху можна мінімізувати кількість «сліпих» і «мертвих» зон, вони легко розгортаються на будь-якій місцевості і інтегруються з іншими інженерними системами об'єкта, в тому числі – системами охорони, захисту, контролю та управління доступом, взаємодіють з системою сигналізації, оповіщення та центральним пультом охорони.
Більшість систем на основі датчиків мають можливість прихованого монтажу, добре захищені від будь-яких негативних впливів і дозволяють чітко відрізнити реальну загрозу від природних або індустріальних явищ.
Фахівці наполегливо рекомендують використовувати на великих об'єктах кілька систем охорони, що працюють в зв'язці один з одним. Втім, вибирати вам.
