У сучасному світі, який зробив крок далеко за межі можливостей, які були доступні ще 10 років тому, слова «безпровiдна мережа для передачі даних вже нікого не дивують.
Безпровiдні мережі передачі даних щільно увійшли в побут багатьох людей, які йдуть в ногу з часом. Сьогодні існує велика кількість технологій, які працюють для передачі даних, як на короткі, так і на довші відстані.
Великі гравці ринку інформаційних технологій роблять прогнози, в яку сторону буде розвиватися ця галузь в майбутньому. Прийти до одноголосного рішення вченим і підприємцям поки не вдалося. Відомо лише, що база даних – система, призначена для найкращого пошуку та зберігання інформації, зазвичай являє собою сукупність матеріалів (статті, документи, розрахунки) систематизованих для обробки і пошуку за допомогою ЕОМ – буде і далі показувати швидкі темпи росту розвитку.
Форми передачі даних
Як правило передачу даних по безпровiдному каналу здійснюють із застосуванням певної технології.
Відповідно з цією технологією, можна визначити ключові форми передачі даних по бездротовiй мережi:
- локальна мережа, яка територіально обмежена певним приміщенням, наприклад, офісом;
- локальна мережа, що має вихід в Інтернет;
- мережа, яка надає клієнтам безпосередній доступ у транспортну мережу.
Організація бездротової мережі
Організація бездротової мережі передачі даних повинна враховувати деякі особливості.
Безінтервальний пакет – передача серії багаточастотних тонових сигналів, та передача їх єдиним сигналом – без пауз. Відсутність відповідних сигналів, що підтверджують прийом окремих сигналів, або всієї групи, дозволяє отримати максимальна швидкість передачі, але знижує надійність. Безінтервальнi пакети є швидкодіючими засобами та використовуються для передачі категорії і номера абонента від апаратури АОН. На мережі з великою довжиною каналів безінтервальний пакет не застосовується через різні швидкості передачі низьких і високих частот, що створює небезпеку накладання одного сигналу на інший. Крім того, при передачі двох, або більше однакових цифр номера абонента, необхідно мати окремий сигнал повторення П.
Маршрутизація – процес визначення маршруту для інформаційних сигналів в мережах зв'язку. Маршрути можуть задаватися як статично, так і обчислюватися за допомогою алгоритмів маршрутизації, грунтуючись на інформації про стан мереж. Зазвичай статичні маршрути, або не змінювані, або змінні за розкладом. Маршрутизація зазвичай здійснюється програмно-апаратними засобами, або звичайними комп'ютерами з певною настройкою. Протокол маршрутизації може працювати тільки з пакетами маршрутизуються протоколів, такими як: IP, IPX, Xerox Network System, AppleTalk. Маршрутизація ділиться на два типи: апаратна та програмна.
IPX, Internet Packet Exchange – протокол для мережі передачі даних, створений компанією Novell для системи Novell NetWare. IPX-пакети можуть маршрутизироваться від однієї мережі до іншої, на рівнях третьої та четвертої моделей взаємодії відкритих систем OSI.
