Системи відеоконференцзв'язку залишаються одним з найбільш практичних, оперативних і зручних способів обміну інформацією між співрозмовниками, віддалених один від одного на значну відстань.
Розвиток цієї галузі призвів до появи класифікації за кількістю учасників, структурою і задачам. Керуючись класифікацією, можна підібрати оптимальну за технічними характеристиками систему, яка буде повністю відповідати вимогам власника і його бюджетним можливостям.
Сьогодні відеозв'язок діляться на такі типи:
- персональні;
- групові;
- галузеві;
- мобільні.
Персональні системи відеоконференцзв'язку: орієнтовані на проведення групових сеансів відеозв'язку і конференцій в спеціально відведених приміщеннях – переговорних. Включають інтерактивне обладнання – приставки, що забезпечують стандартний дозвіл високої якості HD. Сюди ж відносяться телесистеми, що дають реалістичний ефект присутності в загальному просторі віддалених учасників.
Галузеві системи відеоконференцзв'язку: спеціалізовані системи, склад і функціональні особливості яких дозволяють задовольняти інформаційні потреби учасників конференцій, присвячених певним напрямом людської діяльності, сфері науки, виробництва та інших галузях.
Склад таких систем і характеристики обладнання підібрані таким чином, щоб гарантувати максимально продуктивний обмін галузевими знаннями і досвідом на підставі сучасних методик.
Наприклад, у сфері охорони здоров'я використовуються пристосування телемедицини. В областях юриспруденції та виконавчої влади – відеоконференцзв'язок для проведення дистанційних судових та інших процесів. У сфері нафто- і газовидобутку, будівництва, енергетики – механізм для оперативної звітності про результати виробництва і стан бізнес-процесів.
Мобільні системи відеоконференцзв'язку: призначені для оперативних закритих конференцій між учасниками, які знаходяться на значній відстані один від одного, при необхідності здійснити сеанс в нестандартних та екстремальних умовах.
Мають такі основні характеристики, як компактність, швидкість розгортки, транспортабельність, наявність дублюючих і бездротових каналів зв'язку, стійкість до негативних факторів навколишнього середовища.
Найбільше застосування знайшли в сфері державного контролю та управління, особливо там, де потрібне швидке прийняття управлінських і організаційних рішень в умовах розподілу виконавчих органів або підрозділів на великій території.
Також використовуються при координації робіт всіляких державних і приватних служб (військових, рятувальників, лікарів, служб швидкого реагування). Прикладом може служити обладнання ситуаційних центрів.
Класи систем конференц-зв'язку
Крім поділу на види, відеоконференцзв'язок поділяються на класи, в залежності від особливостей архітектури, використовуваних технічних і програмних рішень, їх масштабності.
Клас програмних рішень: призначені, в основному, для індивідуального використання. Включають клієнтську (аналог термінального апарату) і серверну (аналог MCU) частини. Можуть встановлюватися на персональні девайси (ПК, смартфони). Периферійним обладнанням є камери, мікрофони і динаміки девайса, а також зовнішні пристрої відеоконференцзв'язку (додаткові веб-камери, гарнітури, спікерфони).
Клас «Стандарт»: передбачає вирішення для підтримки чотирьох стандартних дозволів відео: 128x96, 176x144, 352х288, 704x576. Швидкості передачі даних – від 64 до 768 Кбіт/с.
Клас HD: забезпечують хорошу чіткість зображення з роздільною здатністю 1280х720, що вимагає більш високу швидкість передачі даних. Реалізовано на базі більш ефективного стандарту стиснення H.264 і високопродуктивних відеопроцесорів. Вимагають канал зв'язку від 512 Кбіт/с. При відсутності необхідних ресурсів такі системи зазвичай «знижують» якість відеотрансляції, адаптуючи її до доступного каналу зв'язку.
Клас з можливістю телеприсутності: в них застосовується ряд кодеків, що забезпечують оптимальну глибину, об'ємність і чіткість зображення за рахунок додаткового обладнання в зоні захоплення камери (екранів, меблів, спеціального декору). В результаті досягається ефект присутності учасників в одному просторі.
Клас ситуаційних і диспетчерських центрів: ситуаційним центром називають приміщення, де розташований комплекс спеціалізованого обладнання, призначеного для ефективного контролю і управління критичними подіями в певній сфері діяльності. Це комунікаційна апаратура, в тому числі – кошти відеоконференцзв'язку, а також апаратура і комунікації диспетчерського центру, який проводить збір, аналіз і обробку інформації, необхідної для оперативного прийняття рішень. Завданнями таких комплексів є: оперативний аналіз актуальних подій і ситуацій, моделювання можливих наслідків і розвитку подій, експертна оцінка прийнятих рішень, оптимізація управління, вибір ефективних методів і способів впливу на ситуацію.
Вибір відеоконференцзв'язку, відповідно очікуванням і потребам замовника, можливих ситуацій і навантажень – завдання для кваліфікованих фахівців. Воно може бути вирішене тільки в ході проектування, після ретельного аналізу середовища розміщення системи і вимог до неї, а також доступних можливостей і технічних засобів на ринку.
