Маршрутизатор, або роутер – мережевий пристрій, що відповідає за організацію з'єднання (пересилання пакетів) між різними сегментами мережі, які встановлюється на підставі даних про топологію мережі та певних правил (протоколів).
Роутер для будинку являє собою миникомпьютер з процесором та пам'яттю: оперативної (ОЗУ) та постійної (флеш-пам'ять), має один зовнішній порт (WAN) для підключення до мережі провайдера та від одного до чотирьох внутрішніх портів (LAN) – для підключення локальних пристроїв. Більшість сучасних маршрутизаторів для домашніх мереж підтримують бездротовий стандарт передачі даних Wi-Fi.
Види роутерів
Умовно всі сучасні роутери можна розділити на наступні види, що і буде основним критерієм вибору:
- ADSL-роутери. Пристрої, що використовуються для підключення до Інтернету за технологією ADSL. Як канал зв'язку використовуються звичайні телефонні линии. Для одночасної передачі голосу та даних застосовується спліттер. Зовнішній порт – телефонний роз'єм RJ-11.
- Ethernet (FTTB)-роутери. Пристрої обслуговуючі найбільш популярні мережі на основі витої пари. Зовнішній порт – роз'єм RJ-45.
- CPON/CEPON/PON-роутери. Пристрої взаємодії з оптичними мережами PON. Зовнішній порт – оптичний пігтейл SC.
- 3G-роутери. Пристрої для підключення до мережі Інтернет через GSM та CDMA- мережі.
- Універсальні роутери для дому. Пристрої, що підтримують декілька технологій підключення – найбільш поширений тип маршрутизаторів. Найпопулярніші варіанти – ADSL та Ethernet, Ethernet та 3G.
Що стосується апаратної частини маршрутизатора, то вибір варто зупинити на пристроях з процесором, що працює на частоті від 240 МГц, флеш-пам'яттю з об'ємом пам'яті не менше 8 Мб, ОЗУ – від 32 Мб.
Присутність у роутері USB-порту надає користувачеві можливість організувати FTP-сервер, використовувати домашній принтер в якості мережевого або під'єднати 3G USB-модем. Перед встановленням роутеру слід поцікавитися наявністю функції мультівещанія – «multicast», що необхідно при перегляді IPTV, прослуховуванні радіо, on-line іграх.
