Електромеханічні замки набули широкого поширення не тільки завдяки надійності самого замикаючого механізму, а й зручності керування. Вони можуть відкриватися дистанційно – за допомогою спеціального ключа у вигляді брелока «таблетки», картою або іншим носієм з чіпом, на якому прописаний унікальний ключ. Існують моделі, які поєднують можливості відкривати електронним і механічним ключем.
Електрозамки є незамінною частиною систем контролю і управління доступом (СКУД), однією з різновидів яких є проста домофонна під'їзна система. В такому випадку замок може відкриватися сигналом, що подається з абонентської трубки або відеомодуля управління в квартирі. Зсередини електромеханічний замок може відпиратися також натисненням спеціальної кнопки біля дверей.
Щоб надійно встановити електромеханічний замок в двері потрібен лише набір відповідних механічних інструментів для монтажу і його допоміжних комплектуючих. А щоб правильно підключити електромеханічний замок – потрібні навички електромонтажника та керівництво виробника, в якому зазвичай дохідливо описується схема підключення до різних систем СКУД.
Установка електромеханічного замка
Встановлювати пристрій можна на двері з будь-якого матеріалу і будь-якого типу: з дерева, металу, а також на хвіртки. Єдиний матеріал, на який не рекомендується встановлювати такий замок – пластик або металопластик.
За способом монтажу електрозамки бувають накладними і врізними. Варто пам'ятати, що для приміщень з підвищеними вимогами до безпеки краще вибирати врізні замки, якщо дозволяє конструкція і матеріал двері. У них менше виступаючих частин, а значить, їх складніше пошкодити. При виборі також слід приділити увагу конструкції: бувають правосторонні і лівосторонні замки, «нормально розімкнуті» і «нормально замкнуті».
Повний комплект для монтажу і експлуатації електромеханічного замка включає:
- корпус із запірним блоком;
- поворотну панель;
- керуючий блок з контролером;
- індивідуальне джерело живлення;
- зчитувач коду ключа;
- кнопку для відкриття дверей зсередини;
- набір ключів;
- кріплення.
Щоб встановити замок накладного типу знадобиться шуруповерт або набір викруток. Для врізного – додатково перфоратор, пила «болгарка», набір свердел по металу, коронка, напилок (в залежності від матеріалу двері).
Установку слід почати з розмітки – потрібно позначити місця для корпусу запірного блоку і поворотної планки, а також точки входу кріплень. Встановлювати замок краще на висоті 90-110 сантиметрів від підлоги.
Потім просверлюються отвори (для кріплень накладного замку) або вирізається частина дверного полотна (для врізки).
Після просверлюється наскрізний отвір для кабельних з'єднань, що ведуть до зчитувача карт, запірного блоку і кнопці відкриття.
Корпус з запірним блоком і поворотна планка встановлюються на свої місця і фіксуються входячим в комплект кріпленням.
Після цього можна приступати до монтажу пристрою, що зчитує, блоку управління, кнопки відкривання дверей, адаптера і інших пристроїв системи.
Зчитувач і кнопка розташовуються поблизу замка. Блок з контролером і адаптер – поблизу постійного джерела струму всередині квартири. Також його потрібно буде з'єднати з безперебійним джерелом живлення.
Потім по найкоротшому шляху прокладаються дротяні з'єднання – для електроживлення і передачі сигналів управління. Для їх захисту краще застосовувати кабельні короби або гофрошланг.
Підключення електромагнітного замка
Виробники електромеханічних замків докладають до комплекту інструкцію, в якій детально розібрані схеми підключення в системи з різними завданнями і складом. Тому процедура не викличе складнощів навіть у монтажників-любителів.
Головне – визначитися з відповідністю проводів в замку і клем (контактів) пристроїв які можуть бути під'єднані.
До контролера в блоці управління підключається все обладнання: запірний блок, зчитувач і так далі. Запірний блок замка з'єднується зі зчитувачем і кнопкою відкривання.
В кінці підключається адаптер або індивідуальне джерело резервного живлення, яке потрібне, щоб замок працював навіть у разі відключення електрики в будинку.
Перед підключенням не забудьте знеструмити дроти, а після – перевірити працездатність всіх елементів системи.
