Правильна організація робочого місця оператора забезпечує не тільки комфортні умови виконання робочих обов'язків. Від цього фактора залежить і ефективність моніторингу даних з камер спостереження або датчиків, і оперативність прийняття рішень, і швидкість реакції на надзвичайній ситуації.
Оперативний моніторинг і роль оператора
Сучасні технічні засоби в складі систем моніторингу, СКУД, контролю території та охоронних систем настільки прогресивні і функціональні, що більшість основних завдань вирішується без втручання людини, шляхом активації певних опцій контролерів, режимів управління відеокамерами, системами пожежогасіння або сигналізації. Однак нерідкі і позаштатні ситуації, які вимагатимуть прийняття нестандартних рішень на підставі кваліфікації та особистого досвіду оператора, охоронця або диспетчера.
Крім того, у багатьох галузях, де використовуються диспетчерські пункти без безпосередньої участі диспетчера просто не обійтися. Це моніторинг руху і облік транспорту, аналіз тривожних ситуацій і ризиків, визначення потенційних зловмисників або незвичайного поведінки у великому потоці відвідувачів, координація дій охоронців і інших операторів, і так далі. Тобто, в тих випадках, коли автоматична система здатна приймати рішення в обмеженому спектрі або прийме потрібне з малою часткою ймовірності.
Коректна й комфортна організація робочого місця оператора дає йому можливість:
- виявляти тривожні ситуації з великою точністю;
- оцінювати і обробляти оперативну інформацію з моніторингових засобів;
- вчасно і в межах штатних завдань реагувати на виклики і ситуації.
Вимоги до обладнання робочого місця оператора
Комплектація робочого місця оператора проводиться в індивідуальному порядку, залежно від структури диспетчерського пункту або пункту охорони, технологічних та інших процесів на об'єкті, структури об'єкта і його типу, психологічних чинників.
Беруться до уваги такі вимоги, як ергономічність організації робочого місця, логічне і обгрунтоване розташування засобів управління і моніторингу.
Важливим є також створення зручної робочої середовища, яка дозволить знизити стомлюваність, підвищити концентрацію, реакцію і точність оцінки ситуацій.
Головні вимоги до диспетчерського пункту такі:
- можливість вільного переміщення в межах робочої зони;
- хороший огляд;
- доступність робочих засобів, панелей управління, пультів;
- якісна графіка моніторів;
- функціональність і практичність програмних засобів, простота настройок і управління.
Склад обладнання робочого місця оператора
Основний склад обладнання включає:
- ПК (сервер);
- монітор;
- консоль управління;
- програмне забезпечення;
- пульти дистанційного керування (системами СКУД, металодетекторами, зовнішніми автоматизованими огорожами, охоронною та пожежною сигналізацією, датчиками, відеокамерами і так далі);
- переговорні пристрої (або пристрою системи відеоконференцзв'язку);
- засоби гучного зв'язку і мовного оповіщення;
- засоби індивідуального зв'язку (телефонні апарати).
Також операторське місце комплектується обладнанням:
- для індивідуального захисту;
- для пожежогасіння;
- для управління пожежною і охоронною сигналізацією (наприклад, тривожними кнопками);
- контролю клімату та іншими, передбаченими проектом і завданнями оператора.
Професійна організація робочого місця оператора має на увазі ретельне планування, практичне розміщення і надійний монтаж перерахованих пристроїв. Для цього фахівцями розробляються відповідні плани, схеми, проводяться розрахунки і підбір технічного оснащення в рамках проекту диспетчерського або охоронного пункту. Більш детально ознайомитися з комплексом послуг з побудови та організації диспетчерських центрів «під ключ» можна тут.
