Передача даних по мережі за своєю суттю є фізичною перенесенням інформації у вигляді сигналу від однієї точки до іншої або від точки до декількох точках за допомогою електрозв'язку по каналу для обробки комп'ютером.
Обмін даними може бути аналоговим або цифровим або ж модульованим засобами аналогової модуляції, або засобами цифрового кодування.
Інформація міститься у великих файлах, за розміром. Мережа не зможе нормально функціонувати, якщо ПК відправляє блок даних цілим. Такий блок даних, що відправляється одним пристроєм, «забиває» кабель та блокує взаємозв'язок решти мережевих елементів.
Крім того, поява дефектів при пересиланні великих блоків даних призводить до повторної пересилання цього блоку. Якщо ж пошкоджено невеликий блок, то необхідна передача конкретно цього блоку, що економить час роботи. Щоб передача інформації відбувалася швидко та легко, при передачі даних по мережі, їх розбивають на блоки, звані пакетами.
Цифрова передача данних
Пакет – це основна одиниця цифрової передачі данних у комп'ютерних мережах. При поділі даних на пакети швидкість обміну даними збільшується так, що будь-який ПК у мережі здобуває можливість, як приймати, так і передавати інформацію майже одночасно з іншими комп'ютерами.
Кожному пакету при розбитті даних ОС приєднує керуючу інформацію, що забезпечує:
- передачу даних малими блоками;
- складання даних в потрібному порядку (при отриманні);
- тестування даних на наявність похибок (після збірки).
Пакети містять певні компоненти:
- адреса джерела передачі;
- безпосередньо передані дані;
- адресу одержувача;
- правила мережевим компонентам про подальше маршруті;
- вказівка одержувачу про об'єднання переданих пакетів, щоб вибудувати дані в початковому вигляді;
- інформація про перевірку помилок.
Компоненти формуються в три підрозділи:
- заголовок, що включає в себе – сигнал про передачу, адресу джерела, адресу призначення та інформацію синхронізації передачі;
- дані – самі дані (розмір 512Кб-4Кб);
- трейлер, зміст якого залежить від протоколу зв'язку, найчастіше включає інформацію для перевірки помилок (CRC).
Розмір та формат пакету даних підкоряються типом мережі. Максимальний розмір пакета обумовлює число пакетів, створюване мережевою системою для пересилки великого блоку інформації.
Процес створення пакетів відбувається на прикладному рівні моделі OSI. Дані, що пересилаються по мережі, проходять зверху вниз сім рівнів. На кожному рівні ПК відправника до блоку додається інформація, призначена для відповідного рівня ПК одержувача.
Більшість пакетів в мережі призначаються будь-якого конкретного адресата. Він єдиний реагує на них. Кожний мережевий пристрій «бачить» всі пакети, що пересилаються по всьому сегменту мережі, але тільки при збігу адреси пакета з адресатом ПК воно перериває його роботу. Застосовується і широкомовна адресація – broadcast addressing. На пакети з цим типом адреси відразу реагує кілька комп'ютерів мережі.
У масштабних мережах, що покривають великі території, передбачається велике число маршрутів для передачі даних. З'єднуючі та комутуючі мережеві елементи користуються адресною інформацією для вибору кращого маршруту.
