Історія розвитку електричного освітлення починається з далекого 1802 го року, коли професор фізики та, за деякими даними, перший у світі електрик В. Петров відкрив електричну дугу. Він провів експеримент з двома вуглинками з кінцями, що мають різні заряди. Таким чином, був винайдений прообраз сучасної лампочки – перший в світі освітлювальний елемент. Але оскільки відкриття Петрова було забуто, він не отримав заслужених лаврів. А ось англійська учений Гефрі Деві провів подібний експеримент пізніше, але саме він вважається першовідкривачем електричної дуги.
До 1876-го року дослідженням електрики ніхто не займався. І тільки у цьому році П. Яблочков зміг розробити так звану «електричну свічку». Вчений спробував придумати систему регулювання дугових ліхтарів, а винайшов лампу, яка в регулюванні не потребує зовсім. Всі ті ж вугільні стрижні дослідник розмістив паралельно один одному та розділили їх спеціальної прошарком з речовини, яка не проводь струм. Така дампа була представлена в Лондоні та багато міст використовували її для освітлення вулиць.
Наступний вклад у розвиток світової електрики вніс електротехнік А. Лодигін. Він першим використав два дроти з міді та впаяв їх у скляну кулю. Між такими дротами був стерижень, який накопичувався та давав світло. Пізніше він пропонував замінити мідний дріт на металеві нитки та повністю викачувати повітря з скляної колби.
Були у ламп Лодигіна й деякі недоліки. Вони досить швидко перегорали та служили зовсім недовго. За її удосконалення взявся американський винахідник Томас Едісон. Він провів близько 6 тисяч дослідів перш, ніж прийшов до висновку, що розрідження у балоні потрібно збільшити, а нитки замінити на бамбукові волокна, а потім і на вольфрамову нитку. Цей же чоловік придумав патрони до ламп та вимикачі для них.
Історія розвитку освітлення не часто згадує ще одного вченого, який був не заслужено забутий. Тільки зараз історики та фізики почали займатися дослідженням життя та праць Ніколи Тесли. Багато хто стверджує, що саме він придумав лампи освітлення до Еддісона.
