Роботу будь-якого сучасного підприємства, неважливо, що це – офіс будівельної компанії, інтернет-магазин, або завод, неможливо уявити без комп'ютерної мережі. Там, де є хоча б кілька комп'ютерів, вони, як правило, об'єднані в мережу передачі даних. І природно, що цією мережею треба якимось чином управляти. Функція управління мережами покладена на мережеве обладнання.
Мережеве обладнання – це комплекс пристроїв, потрібних для роботи комп'ютерної мережі. Це такі пристрої, як наприклад: концентратори, маршрутизатори, патч-панелі, комутатори і інші. Виділяють активне і пасивне мережеве обладнання. Що ж таке активне мережеве обладнання (АФО)?
Активне мережеве обладнання
Перш ніж робити вибір активного мережного обладнання, потрібно розуміти, що це електронні пристрої які володіють деякими «інтелектуальними» властивостями такі як: маршрутизатори, роутери та комутатори.
Комутатор – це мережевий пристрій, за участю якого підключені користувачі, проводять обмін інформацією усередині мережі. Вони використовуються при з'єднанні доменів колізій локальної мережі між собою, для запобігання втрат переданих даних. Ці пристрої бувають керовані та некеровані.
Некеровані комутатори діють за так званим алгоритмом «старіння адрес». Недоліком такого пристрою є те, що, при отриманні пакету з адресою, не наявними в адресній таблиці, комутатор формує широкомовний запит, а це веде до перевантаження каналу зв'язку та падіння продуктивності мережі. До того ж мережа, що працює на цьому обладнанні зовсім беззахисна до внутрішніх атак.
Керовані комутатори потрібні для прискорення передачі інформації і збільшення продуктивності мережі. Крім того вони здійснюють контрольовану роздачу трафіку. Ці комутатори дозволяють об'єднувати в одну логічну лінію кілька фізичних. Це дозволяє збільшувати пропускну здатність мережі. А технологія VLAN (віртуальні приватні мережі) підвищує захищеність мереж. Велика частина таких комутаторів працюють на другому рівні мережевий моделі OSI.
Ще існує група маршрутизуючих комутаторів. Їхня відмінність полягає в тому, що вони працюють на третьому рівні мережевої моделі OSI. Що дозволяє їх використовувати в якості мережевого ядра. У певних випадках вони можуть частково замінювати маршрутизатори.
Маршрутизатор – активний мережевий пристрій, що функціонує на третьому мережевому рівні моделі OSI. Воно призначене, як правило, для здійснення виходу користувачів з локальної мережі в глобальну. Також використовуються для організації розподіленої мережі підприємства, що забезпечує доступ всіх співробітників компанії до інформації. На основі маршрутизаторів можна встановлювати міжмережеві екрани, які блокують вторгнення в мережі ззовні.
Крім цих видів АСО в роботі мереж хотілося б відзначити апаратні міжмережеві екрани – firewall. Це – виділені сервери з встановленими на них програмним забезпеченням: операційною системою, міжмережевого екрану і віртуальної приватної мережі. Завдання цього обладнання – захист локальної мережі від несанкціонованого доступу, а також обмеження доступу співробітників до ресурсів Internet, що являють загрозу безпеці мережі.