Передача інформації по повітрю зі швидкістю 40 Гбіт/с

Під час заходу Compound Semiconductor Integrated Circuits Symposium, яке пройшло у жовтні у місті Сан-Дієго, штат Каліфорнія, було отримано новий світовий рекорд бездротової передачі даних, який склав 40 Гбіт/с. Дана швидкість у 40 разів вище найшвидших мереж LTE, для яких межею є швидкість 1 Гбит/с.

Передача інформації по повітрю зі швидкістю 40 Гбіт/с вперше отримана у діапазоні надвисоких частот: 141,5 – 148 ГГц. Першою областю використання для цієї технології зможе стати зв'язок між вишками мобільного зв'язку Ericsson, але ніщо не заважає застосовувати її і для інших цілей, які вимогливі до високих швидкостей бездротової передачі даних.

Професор Герберт Зірат, співробітник компанії Ericsson групи Research, а також один із розробників нового високошвидкісного трансивера, інформував у своєму інтерв'ю ресурсу EE Times наступне: частотний діапазон 141,5 – 148 ГГц офіційно зарезервований FCC для стаціонарної та сотової бездротової передачі даних, але зараз промови про швидке його застосування не йде, оскільки спочатку потрібно досягти стабільної роботи нових чіпів, які працюють з настільки великими частотами. Реальне демонстрування такого зв'язку, яке буде максимально наближене до сучасних умов, заплановано на 2015 рік.

Крім підтримки мобільної сфери застосування, ця технологія зможе застосовуватися у бездротових рішеннях HD відеотрансляції, які вимагають низькі затримки, а також для побудови WLAN. Демонстрація побудови можливостей WLAN групою розробників також буде продемонстрована. Новий чіп, який показав світовий рекорд у швидкості передачі даних по повітрю показаний на зображенні.

Так виглядає чіп, який показав рекордну швидкість.

На даний час у мобільного зв'язку передача даних здійснюється в аналогічному діапазоні, але з удвічі меншою швидкістю. Новий чіп трансивера, який є основою 40 ГГбіт-ої технології, має розмірами всього 1,6х1,2 мм. Для отримання настільки широких можливостей фахівцям, які працюють над проектом, знадобилося використати екзотичні напівпровідникові елементи на основі фосфіду індію. Сам же процес розробки зайняв близько 12 років.

У майбутніх планах групи розробників окрім демонстрації 40 ГГбіт-их швидкостей у сучасних умовах, що вимагає розробки повноцінного рішення на основі нових чіпів, подолання 100 ГГбіт-ого бар'єру, на що, на думку професора Герберта Зірата, знадобитися ще кілька років.