Сенсорна технологія яка не вимагає дотику

Сенсорні екрани стали невід'ємною частиною сучасних портативних пристроїв і не тільки. У пристроях широкого споживання дана технологія була застосована в смартфонах і нетбуках, вона зробила дотик до екрану найпопулярнішим методом взаємодії людини з комп'ютером. Поступово по мірі розвитку сенсорні екрани стали застосовуватися в офісній і домашній обчислювальній техніці, наприклад – моноблоки, монітори і так далі. Група дослідників з інституту Планка (Німеччина) зробила черговий крок на шляху розвитку сенсорних технологій. Вченими була розроблена сенсорна технологія (покриття), що не вимагає обов'язкового дотику. Розробкою подібних технологій дослідники зайнялися досить давно. Їх впровадження дозволило б вирішити масу проблем: знос поверхні, поширення хвороботворних мікроорганізмів та інше.

У своїх дослідженнях німецькі розробники використовували датчик вологості з надзвичайно високою чутливістю, який здатний реагувати навіть на незначну присутність вологи, що випаровується з кінчиків пальців. Додаткова інформація виходить із спеціальних наноструктур, що знаходяться на поверхні матеріалу і змінюють свій колір при наближенні пальця.

Матеріал наноструктур насичений хімічними сполуками, які з великою інтенсивністю поглинають воду, збільшуючись в розмірах. При цьому кожна поглинена молекула води підвищує електричну провідність, що і реєструється системою, як сигнал про близькому розташуванні пальця.

Зміни геометричних розмірів наноструктур відбувається зміна оптичних характеристик матеріалу, і він знаходить здатність відбивати світло з певною довжиною хвилі. Колір змінюється від червоного до синього залежно від ступеня близькості пальця. Зміни кольору – це додатковий сигнал, а основна перевага даної технології в швидкодії – сенсор реагує на наближення пальця протягом декількох мілісекунд.

До початку масового виробництва унікальних сенсорів дослідникам належить вирішити цілий ряд завдань, серед яких: спрощення процесу виробництва, розробка захисного покриття з метою запобігання наноструктур від пошкоджень.